Нічне життя

В цю посвячену місячним сяйвом ніч,
Я хотів би сказати тобі одну річ,
Я хотів би донести тобі той факт,
Що як тільки міняється осінню літо,
Приємним одразу стає повітря,
І бути вночі на вулиці – кайф,
Сподіваюся, нам думається у такт.

Місяць дарує нам Сонячний блиск,
Симфонія тиші під ним луна,
У людських серцях сплітаються мрії
Й у кожнім серці надія співа.
У ці нічні години ми вільні та вірні,
Мріям своїм погодинно,
Тож нехай кожна ніч буде чарівна.

Нас підтримає в ночі сяйво зірок,
І місячне світло в очах відблисне,
Разом ми, що головним є,
Під місячно-сонячним блиском.

Щоночі холоне нам дихання,
Спірно
Що не захочеш щоночі ти,
Як і я,
Сплітатися пальцями рук
Ніжно
У спільне щасливе буття.

Тож нумо разом, у мрійливім коханні
Сплетені пальцями
В невпиннім бажанні
Мріяти, що
Кращим прийдешній день буде,
Адже, ось-ось він настане,
Й сонячним сяйвом,
Вкотре,
Денне життя оживе.